Sharon Hahn Darlin · CC BY 2.0 · Джерело
Айран
«Айрян»
— холодний напій із кислого молока, води та дрібки солі.
Відкрий Болгарію
Культура за словами
borzo · CC BY-SA 3.0 · Джерело
Баниця
«Баница»
— це страва з тонких шарів тіста, запечена з яйцями та «сирене»
(білою розсольною бринзою).
Popo le Chien · CC0 · Джерело
Шопський салат
«Шопска салата»
— помідори, огірки, перець і цибуля під сніговою горою тертого сиру «сирене»
— неофіційна національна страва.
Petko Yotov (user:5ko) · CC BY-SA 3.0 · Джерело
Мартениця
1 березня болгари дарують одне одному «мартеници»
— червоно-білі китиці чи браслети — з побажанням «Честита Баба Марта!»
.
Elena Chochkova · CC BY-SA 3.0 · Джерело
Баба Марта
У народній традиції березень — це «Баба Марта»
, примхлива бабуся.
Ttaanya · CC BY-SA 4.0 · Джерело
3 березня — День визволення
3 березня — національне свято Болгарії, «Освобождението»
(Визволення).
Mark Ahsmann · CC BY-SA 4.0 · Джерело
24 травня — свято літер
24 травня — свято болгарської абетки, освіти й культури, для багатьох болгар найулюбленіше свято.
Ned Jelyazkov · CC BY-SA 3.0 · Джерело
Болгарський йогурт
Болгари рідко кажуть «йогурт»
— вони кажуть «кисело мляко»
, буквально «кисле молоко».
Animsaj · CC BY-SA 3.0 · Джерело
Долина троянд
Між Старою Планиною і Середньою Горою лежить «Долината на розите»
— Долина троянд біля Казанлика й Карлова.
Artkostov · CC BY-SA 4.0 · Джерело
Танцюристи на жарі
У кількох селах гір Странджа «нестинари»
танцюють босоніж на розпеченому вугіллі — «жар»
, — тримаючи ікони святих Костянтина й Олени.
Sjordanov · CC BY-SA 4.0 · Джерело
Кукери
Узимку, особливо довкола Нового року й перед Великим постом, гурти «кукери»
обходять міста й села у величезних масках, козячих і овечих шкурах, із важкими дзвонами на поясі.
Boby Dimitrov · CC BY-SA 2.0 · Джерело
Святвечір
24 грудня — «Бъдни вечер»
— родина сідає до пісної вечері з непарною кількістю страв, часто сім, дев'ять чи одинадцять: фаршировані перці, квасоля, «сарми»
(голубці у виноградному чи капустяному листі), горіхи, «ошав»
(узвар).
EvelinaRibarova · CC BY-SA 4.0 · Джерело
_2013.jpg){kind=link}
Великодні яйця
На «Великден»
(Великдень) болгари фарбують яйця у Великий четвер або суботу — перше завжди червоне.
MichaelElfial · CC BY-SA 3.0 · Джерело
.jpg){kind=link}
Культура кави
У Болгарії «едно кафе»
— це еспресо: мало й міцно.
Ale.ch.geor · CC BY 4.0 · Джерело
_at_Vitosha_Station_(Sofia_Metro).jpg){kind=link}
Софійське метро
Софійське метро швидке, чисте й зручне: кілька ліній з'єднують центр зі спальними районами та аеропортом.
SPARKY358 · CC BY 4.0 · Джерело
Потягом
Болгарські потяги (БДЖ) повільні, зате дешеві й мальовничі — лінії через Іскирську ущелину та Родопи чудові.
Staryyeyes · CC BY-SA 4.0 · Джерело
Гори й притулки
Болгарія — країна гір: Рила, Пірин, Родопи, Вітоша просто над Софією та довгий Балканський хребет, «Стара планина»
.
Nenko Lazarov · CC BY 2.5 · Джерело
Чорне море
Для болгар літо — це «море»
.
Design commissioned and issued by the Bulgarian National Bank (Българска народна банка) on behalf of the Republic of Bulgaria. · Суспільне надбання · Джерело
Євро
З 1 січня 2026 року Болгарія користується євро.
Андрей Романенко · CC BY-SA 4.0 · Джерело
Аптеки
Зелений хрест і слово «аптека»
— і ти в правильному місці; аптеки є майже на кожному розі.
1aeg.sofia · CC BY 4.0 · Джерело
Школа в Болгарії
Навчальний рік зазвичай починається 15 вересня — «първият учебен ден»
(перший навчальний день) — це свято з квітами для вчителя.
Bin im Garten · CC BY-SA 3.0 · Джерело
На ринку
У кожному місті є свій «пазар»
(ринок), а в багатьох місцях — ще й базарний день, часто в суботу чи неділю.
VasilPetrov92 · CC BY-SA 4.0 · Джерело
Хоро
На весіллях, сільських святах і празниках болгари танцюють «хоро»
— ланцюг людей, що тримаються за руки або за пояси.
Мерсі й дякую
Болгари постійно кажуть «мерси»
.
Айде — давай!
«Айде»
(або «хайде»
) — одне з найкорисніших болгарських слів.
Хитнути — це «так»?
Традиційно болгари хитають головою з боку в бік, коли мають на увазі «да»
(так), і кивають, коли мають на увазі «не»
(ні).
Іменини
Багато болгар святкують «имен ден»
(іменини) — церковне свято свого святого — так само, як день народження.
Побажання на всі випадки
Болгари люблять побажання.
Рукостискання, обійми, поцілунки
Незнайомі люди й ділові партнери тиснуть руки й кажуть «Здравейте!»
або «Добър ден!»
.
Чайові
У ресторані чайові, «бакшиш»
, зазвичай становлять близько 10%, якщо тобі сподобалося обслуговування; у кав'ярні досить округлити суму.
Болгарська кирилиця
Болгарська кирилиця має власний вигляд.
Зменшувальні слова
Болгари люблять зменшувальні слова з суфіксами «-че», «-ка», «-ичка»
— зовсім як українці!
Добрий вечір чи на добраніч?
«Лека нощ»
(дослівно «легка ніч») кажуть лише прощаючись пізно ввечері або перед сном — ніколи як привітання.
Честито! — вітаю!
«Честито!»
— універсальне «вітаю!»: з народженням дитини, новою роботою, новою машиною чи складеним іспитом.
Саме так!
Коли ти цілком погоджуєшся, скажи «Точно така!»
(саме так!) або «Така е»
(це правда).
Бате і кака
«Бате»
спершу означає «старший брат», але так по-дружньому звертаються й до будь-якого чоловіка, трохи старшого за тебе, — таксиста, сусіда, незнайомця на вулиці: «Бате, къде е спирката?»
(друже, де зупинка?).
Години роботи
Шукай на дверях табличку «Работно време»
(години роботи).
Сімейний лікар
У Болгарії медична допомога починається з «личен лекар»
(особистого, сімейного лікаря), якого ти обираєш самостійно й до якого записуєшся.
Реєстрація адреси
У Болгарії розрізняють два поняття: «постоянен адрес»
(постійна адреса, вказана в посвідченні особи) і «настоящ адрес»
(теперішня адреса, де ви справді живете).
Болгарські імена
Болгари зазвичай мають три імені: особисте ім'я, «батькове» ім'я, утворене від імені батька, і прізвище — наприклад, «Иван Георгиев Петров»
.
Слов'янські сусіди
Болгарська — південнослов'янська мова, найближча до македонської й споріднена з сербською, російською, українською, польською та чеською.