
Айран
«Айрян»
— холодний напій із кислого молока, води та дрібки солі.
Культура за словами

«Айрян»
— холодний напій із кислого молока, води та дрібки солі.

«Баница»
— це страва з тонких шарів тіста, запечена з яйцями та «сирене»
(білою розсольною бринзою).

«Шопска салата»
— помідори, огірки, перець і цибуля під сніговою горою тертого сиру «сирене»
— неофіційна національна страва.

1 березня болгари дарують одне одному «мартеници»
— червоно-білі китиці чи браслети — з побажанням «Честита Баба Марта!»
.

У народній традиції березень — це «Баба Марта»
, примхлива бабуся.

3 березня — національне свято Болгарії, «Освобождението»
(Визволення).

24 травня — свято болгарської абетки, освіти й культури, для багатьох болгар найулюбленіше свято.

Болгари рідко кажуть «йогурт»
— вони кажуть «кисело мляко»
, буквально «кисле молоко».

Між Старою Планиною і Середньою Горою лежить «Долината на розите»
— Долина троянд біля Казанлика й Карлова.

У кількох селах гір Странджа «нестинари»
танцюють босоніж на розпеченому вугіллі — «жар»
, — тримаючи ікони святих Костянтина й Олени.

Узимку, особливо довкола Нового року й перед Великим постом, гурти «кукери»
обходять міста й села у величезних масках, козячих і овечих шкурах, із важкими дзвонами на поясі.

24 грудня — «Бъдни вечер»
— родина сідає до пісної вечері з непарною кількістю страв, часто сім, дев'ять чи одинадцять: фаршировані перці, квасоля, «сарми»
(голубці у виноградному чи капустяному листі), горіхи, «ошав»
(узвар).

На «Великден»
(Великдень) болгари фарбують яйця у Великий четвер або суботу — перше завжди червоне.

У Болгарії «едно кафе»
— це еспресо: мало й міцно.

Софійське метро швидке, чисте й зручне: кілька ліній з'єднують центр зі спальними районами та аеропортом.

Болгарські потяги (БДЖ) повільні, зате дешеві й мальовничі — лінії через Іскирську ущелину та Родопи чудові.

Болгарія — країна гір: Рила, Пірин, Родопи, Вітоша просто над Софією та довгий Балканський хребет, «Стара планина»
.

Для болгар літо — це «море»
.

З 1 січня 2026 року Болгарія користується євро.

Зелений хрест і слово «аптека»
— і ти в правильному місці; аптеки є майже на кожному розі.

Навчальний рік зазвичай починається 15 вересня — «първият учебен ден»
(перший навчальний день) — це свято з квітами для вчителя.

У кожному місті є свій «пазар»
(ринок), а в багатьох місцях — ще й базарний день, часто в суботу чи неділю.

На весіллях, сільських святах і празниках болгари танцюють «хоро»
— ланцюг людей, що тримаються за руки або за пояси.

Болгари постійно кажуть «мерси»
.

«Айде»
(або «хайде»
) — одне з найкорисніших болгарських слів.

Традиційно болгари хитають головою з боку в бік, коли мають на увазі «да»
(так), і кивають, коли мають на увазі «не»
(ні).

Багато болгар святкують «имен ден»
(іменини) — церковне свято свого святого — так само, як день народження.

Болгари люблять побажання.

Незнайомі люди й ділові партнери тиснуть руки й кажуть «Здравейте!»
або «Добър ден!»
.

У ресторані чайові, «бакшиш»
, зазвичай становлять близько 10%, якщо тобі сподобалося обслуговування; у кав'ярні досить округлити суму.

Болгарська кирилиця має власний вигляд.

Болгари люблять зменшувальні слова з суфіксами «-че», «-ка», «-ичка»
— зовсім як українці!

«Лека нощ»
(дослівно «легка ніч») кажуть лише прощаючись пізно ввечері або перед сном — ніколи як привітання.

«Честито!»
— універсальне «вітаю!»: з народженням дитини, новою роботою, новою машиною чи складеним іспитом.

Коли ти цілком погоджуєшся, скажи «Точно така!»
(саме так!) або «Така е»
(це правда).

«Бате»
спершу означає «старший брат», але так по-дружньому звертаються й до будь-якого чоловіка, трохи старшого за тебе, — таксиста, сусіда, незнайомця на вулиці: «Бате, къде е спирката?»
(друже, де зупинка?).

Шукай на дверях табличку «Работно време»
(години роботи).

У Болгарії медична допомога починається з «личен лекар»
(особистого, сімейного лікаря), якого ти обираєш самостійно й до якого записуєшся.

У Болгарії розрізняють два поняття: «постоянен адрес»
(постійна адреса, вказана в посвідченні особи) і «настоящ адрес»
(теперішня адреса, де ви справді живете).

Болгари зазвичай мають три імені: особисте ім'я, «батькове» ім'я, утворене від імені батька, і прізвище — наприклад, «Иван Георгиев Петров»
.

Болгарська — південнослов'янська мова, найближча до македонської й споріднена з сербською, російською, українською, польською та чеською.