Болгарська мова

Граматика · A2

Минулий недоконаний час (імперфект): чакаше, работеше

Імперфект описує тло й звички в минулому; його видно за «⁠-ше⁠» у формах «⁠ти⁠» і «⁠той⁠».

Імперфект малює минуле як тло або звичку: що відбувалося, що бувало регулярно.

  • «⁠Като дете живеех на село.⁠» — У дитинстві я жив у селі.
  • «⁠Валеше, когато излязох.⁠» — Ішов дощ, коли я вийшов.

Впізнати його легко за -ше у формі «⁠ти⁠» / «⁠той⁠»: «⁠чакаше⁠», «⁠работеше⁠», «⁠пишеше⁠».

Закінчення: аз -х, ти / той -ше, ние -хме, вие -хте, те -ха. Вчи й основу: «⁠чаках⁠», «⁠работех⁠», «⁠пишех⁠», але «⁠четях⁠».

Аорист чи імперфект? Аорист — це подія, крок в історії. Імперфект — сцена навколо неї: «⁠Той гледаше телевизия, когато телефонът звънна.⁠» — Він дивився телевізор, коли задзвонив телефон.

чакамработяпиша
азчакамчакахработяработехпишапишех
тичакамчакашеработяработешепишапишеше
той / тячакамчакашеработяработешепишапишеше
ниечакамчакахмеработяработехмепишапишехме
виечакамчакахтеработяработехтепишапишехте
течакамчакахаработяработехапишапишеха

Приклади

Като дете живеех на село.

У дитинстві я жив у селі.

Валеше, когато излязох от вкъщи.

Ішов дощ, коли я вийшов з дому.

Всеки ден баба ми правеше баница.

Моя бабуся щодня пекла баницю.

Какво правеше, когато ти се обадих?

Що ти робив, коли я тобі зателефонував?

Беше топло и хората се разхождаха в парка.

Було тепло, і люди гуляли в парку.

Для тих, хто говорить твоєю мовою

В українській це передає лише вид («⁠читав⁠» / «⁠прочитав⁠»). У болгарській є і вид, і два минулі часи: «⁠четях⁠» (читав, процес), «⁠четох⁠» (читав якийсь час), «⁠прочетох⁠» (прочитав до кінця). Це нове для тебе — не поспішай.

Швидкий тест

Когато бяхме малки, ___ на плажа всеки ден.

Той ___ книга, когато влязох.

Яка форма — імперфект?

___ дъжд, затова останахме вкъщи.

Імперфект — для тла й звичок у минулому, а аорист — для завершених подій.

Граматика

Вид дієслова: купувам / купя

Більшість дієслів ідуть парами: недоконаний вид — для процесу й звички, доконаний — для однієї завершеної дії.

A2

Порівняння: по- і най-

«⁠по-⁠» перед прикметником — це «⁠більш / -іший⁠», «⁠най-⁠» — «⁠най-⁠»; «⁠ніж⁠» — це «⁠от⁠».

A2