A2 · Розділ 7
Спогади з дитинства
Ти розповідатимеш про дитинство й розрізнятимеш два минулі часи.
Нові слова
дитинство
спогад
Це не «памет»
(здатність): «спомен»
— окремий спогад.
пам'ятати
«Помниш ли…?»
= Ти пам'ятаєш…?
згадувати
«Спомням си за…»
= згадую про…
у дитинстві
Жінка каже «като малка»
. Також: «като дете»
.
вирости
«На село»
= у селі; в село.
подвір'я
играчкаigrachkaіграшка
училищешкола
друг
Про жінку: «приятелка»
. «Приятелят ми»
може означати й «мій хлопець».
батько чи мати
тоді
кожен
«Всеки ден»
(щодня), «всяка сутрин»
, «всяко лято»
.
часто
бабаbabaбабуся
дядоdyadoдідусь
Чоловічий рід, попри -о. «Дядо Коледа»
— Санта Клаус.
жити
«Живея в София.»
Перед в або ф — «във»: «във Варна»
.
грати
Без прийменника: «играя футбол»
— граю у футбол.
Старе фото
Марія, подруга
Леле, стара снимка! Ти ли си това като дете? Къде е?
Ого, старе фото! Це ти в дитинстві? Де це?
На село при баба ми. Там израснах.
У селі, в бабусі. Там я виріс.
Марія, подруга
Често ли ходеше там?
Ти часто туди їздив?
Да, всяко лято ходех при баба и дядо.
Так, щоліта я їздив до бабусі й дідуся.
Марія, подруга
А кой е любимият ти спомен оттам?
А який твій улюблений спогад звідти?
Една вечер дядо ме заведе за риба на реката.
Одного вечора дідусь узяв мене на риболовлю на річку.
Марія, подруга
Колко хубаво! Аз като малка живеех в града и рядко ходех на село.
Як гарно! Я малою жила в місті й рідко їздила в село.
Граматика
Два минулі часи. Імперфект малює тло й звички: «Всяко лято ходехме на село»
, «Баба правеше баница»
. Аорист рухає історію — одна завершена подія: «Една зима натрупа много сняг»
. «Всяка сутрин»
, «често»
, «докато»
→ імперфект; «изведнъж»
, «една зима»
→ аорист.
Баба ми всяка сутрин ни правеше баница.
Бабуся щоранку пекла нам баницю.
Една зима натрупа много сняг и училищата бяха затворени.
Однієї зими випало багато снігу, і школи були зачинені.
Літо в бабусі
Като малък прекарвах всяко лято при баба и дядо в едно село до Велико Търново. Къщата им беше стара, но дворът беше огромен. Сутрин ставах рано и помагах на дядо в градината. Баба правеше баница и ни викаше за закуска. Следобед играехме с другите деца на улицата до късно. Тогава нямахме телефони, но никога не ни беше скучно. Едно лято се случи нещо невероятно — дядо ми купи колело! Цял ден го карах по улиците на селото и вечерта се прибрах уморен, но щастлив. И до днес, когато ям баница, си спомням за онова лято.
Малим я щоліта проводив у бабусі й дідуся в селі біля Велико-Тирново. Їхній будинок був старий, але подвір'я — величезне. Вранці я рано вставав і допомагав дідусеві в саду. Бабуся пекла баницю й кликала нас снідати. По обіді ми до пізнього вечора гралися з іншими дітьми на вулиці. Тоді в нас не було телефонів, але нам ніколи не було нудно. Одного літа сталося щось неймовірне — дідусь купив мені велосипед! Я цілий день катався вулицями села, а ввечері повернувся додому втомлений, але щасливий. І досі, коли я їм баницю, я згадую те літо.
Приклади
Като малък живеех при баба и дядо на село.
Малим я жив у бабусі й дідуся в селі.
Всяко лято ходехме на море с родителите си.
Щоліта ми їздили на море з батьками.
Помня, че дворът ни беше много голям.
Пам'ятаю, що наше подвір'я було дуже велике.
Цял ден играехме с децата на улицата.
Ми цілими днями гралися з дітьми на вулиці.
Тогава нямахме мобилни телефони и интернет.
Тоді в нас не було мобільних телефонів та інтернету.
Израснах в малко село близо до Пловдив.
Я виріс у маленькому селі біля Пловдива.
Коя беше любимата ти играчка като дете?
Яка була твоя улюблена іграшка в дитинстві?
Спомням си първия си ден в училище.
Я пам'ятаю свій перший день у школі.
Често ли ходеше при баба си на село?
Ти часто їздив до бабусі в село?
Приятелят ми от детството сега живее в Германия.
Мій друг дитинства тепер живе в Німеччині.