Болгарська мова

A2 · Розділ 14

Життя в селі

Розкажи про життя в селі та свої колишні звички.

Почати урок

Нові слова

селски

сільський

леха

грядка

кладенец

криниця

чешма

кран

порта

брама

нива

ливада

луг

спокойствие

спокій

тишина

тиша

стопанство

господарство

плодороден

родючий

село

«⁠На село⁠» = у селі; в село.

двор

подвір'я

градинаgradina

сад

читалище

Бібліотека, сцена й гуртки під одним дахом.

живеяzhiveya

жити

«⁠Живея в София.⁠» Перед в або ф — «⁠във⁠»: «⁠във Варна⁠».

ходяhodya

ходити

Про будь-який транспорт: «⁠Ходя на работа с метро.⁠» — їжджу на роботу на метро.

У бабусиному городі

Бабуся Мара

Помниш ли как ходехме до чешмата? Ти все искаше да носиш водата.

Пам’ятаєш, як ми ходили до фонтана по воду? Тобі завжди хотілося нести воду.

Да, а сега чешмата още ли работи?

Так, а зараз фонтан іще працює?

Бабуся Мара

Работи. Но днес първо ще полеем доматите в лехата.

Працює. Але сьогодні спершу поллємо помідори на грядці.

Разбира се. Къде е кофата за вода?

Звісно. Де відро для води?

Бабуся Мара

До портата. Ето, селският живот не е само тишина!

Біля брами. Бачиш, сільське життя — це не лише тиша!

Граматика

Для колишніх звичок уживай «⁠живеех⁠», «⁠ходех⁠», «⁠играех⁠». Для теперішніх — «⁠живея⁠», «⁠ходя⁠», «⁠играя⁠». Порівняй: «⁠Преди ходехме пеш. Сега пътуваме с автобус⁠». «⁠Като дете⁠» й «⁠преди⁠» вказують на минуле.

Като дете живеех тук през цялото лято.

У дитинстві я жив тут усе літо.

Преди ходехме пеш до селския магазин всеки ден.

Раніше ми щодня ходили пішки до сільської крамниці.

Сега живея в града и пътувам до селото в неделя.

Тепер я живу в місті й їжджу до села в неділю.

Минулий недоконаний час (імперфект): чакаше, работеше

Літо — це не лише відпочинок

Като дете Елена прекарваше лятото при баба си на село. Сутрин двете ходеха до чешмата, а после работеха в градината. Баба ѝ имаше малко стопанство. В плодородната земя растяха домати и краставици. Елена полагаше много грижи за една леха с цветя. Сега Елена живее в София и идва на гости в събота. Отсреща, зад портата на съседите, вече има нова къща. Наблизо още е старият кладенец. Елена харесва тишината и ливадата край двора. Но баба ѝ се смее: «Тук има спокойствие, но няма почивен ден за доматите!» След закуска Елена взима кофата и отива в градината.

У дитинстві Олена проводила літо в бабусі в селі. Вранці вони вдвох ходили до фонтана по воду, а потім працювали на городі. Бабуся мала невелике господарство. На родючій землі росли помідори й огірки. Олена дуже дбала про одну грядку з квітами. Тепер Олена живе в Софії та приїжджає в гості в суботу. Навпроти, за брамою сусідів, тепер є новий будинок. Поблизу ще стоїть стара криниця. Олені подобаються тиша й луг біля подвір’я. Але бабуся сміється: «⁠Тут є спокій, але для помідорів немає вихідних!⁠» Після сніданку Олена бере відро й іде на город.

Приклади

Баба ми живее на село и има малко стопанство.

Моя бабуся живе в селі й має невелике господарство.

Зад портата има двор, а вляво е кладенецът.

За брамою є подвір’я, а ліворуч — криниця.

В лехата отглеждаме домати, защото земята е плодородна.

На грядці ми вирощуємо помідори, бо земля родюча.

По ливадата няма коли, а само цветя и трева.

На лузі немає машин, лише квіти й трава.

Нивата е далече, но чешмата е наблизо.

Поле далеко, але питний фонтан поблизу.

Липсва ли ти тишината, когато си в града?

Тобі бракує тиші, коли ти в місті?

Селският живот ми дава спокойствие, но и много работа.

Сільське життя дає мені спокій, але й багато роботи.

Почати урок