B1 · Розділ 1
Ввічливо й дипломатично
Ти навчишся ввічливо не погоджуватися й пропонувати, нікого не ображаючи.
Нові слова
пропонувати
«Предлагам да…»
+ дієслово: «Предлагам да направим пауза.»
мені здається
М'якше, ніж «мисля»
: «Струва ми се, че…»
певною мірою
«Донякъде си прав.»
— ввічлива часткова згода.
не зовсім
«Не съм съвсем съгласна.»
— м'якше, ніж просто «ні».
Я тебе розумію, але…
Ввічливо, на «ви»: «Разбирам ви, но…»
дозвольте
«Позволете да…»
+ дієслово для «я»: «Позволете да не се съглася.»
перебивати
«Извинявайте, че ви прекъсвам…»
— ввічливо вклинитися в розмову.
поважати
імовірно
Не думаю, що…
М'якше, ніж «Мисля, че не…»
: «Не мисля, че е добра идея.»
визнавати
«Признавам, че сгреших.»
= визнаю, що помилився.
Можливо, я помиляюся, але…
Пом'якшує твердження, з яким співрозмовник може не погодитися.
чесно кажучи
ввічливий
грубий
можливо
краще
«По-добре да»
+ дієслово в потрібній особі: «По-добре да останеш вкъщи.»
чому б не…?
М'яка порада: «Защо не опиташ?»
(Чому б не спробувати?)
вибачте
Ввічливо: щоб звернутися до когось або вибачитися.
Робота в суботу?
Пан Кіров, керівник
Колеги, проектът закъснява. Предлагам да работим и в събота.
Колеги, проєкт запізнюється. Пропоную працювати й у суботу.
Извинявайте, че ви прекъсвам. Може ли да кажа нещо?
Вибачте, що перебиваю. Можна мені дещо сказати?
Пан Кіров, керівник
Разбира се, заповядайте.
Звісно, прошу.
Разбирам ви, но не мисля, че съботата е решение. Хората са уморени.
Я вас розумію, але не думаю, що субота — це вихід. Люди втомлені.
Пан Кіров, керівник
Донякъде сте прави. Но какво предлагате вие?
Певною мірою ви маєте рацію. Але що пропонуєте ви?
Не е ли по-добре да разпределим задачите между всички?
Може, краще розподілити завдання між усіма?
Пан Кіров, керівник
Хм. Струва ми се разумно. А ако не стигне времето?
Хм. Здається розумним. А якщо не вистачить часу?
Тогава може би ще помолим клиента за още една седмица.
Тоді, можливо, попросимо в клієнта ще тиждень.
Пан Кіров, керівник
Добре, признавам, че това е по-добър план. Благодаря ви.
Гаразд, визнаю, що це кращий план. Дякую вам.
Граматика
Ввічливі фрази часто мають «да»
+ дієслово: «Позволете да не се съглася.»
, «Предлагам да направим пауза.»
, «Не е ли по-добре да попитаме?»
. Питання звучить м'якше за наказ, а «Не мисля, че…»
— м'якше за «Грешиш»
.
Позволете да не се съглася с вас.
Дозвольте з вами не погодитися.
Предлагам да направим кратка пауза.
Пропоную зробити коротку перерву.
Не е ли по-добре да попитаме сервитьора?
Може, краще спитати офіціанта?
«да»
Різко чи ввічливо?
В разговор една и съща фраза може да звучи различно за различни хора. Някои предпочитат по-директен стил, а други — по-учтиви форми. Затова е полезно да обръщаме внимание и на думите, и на тона. Когато не сме съгласни, често смекчаваме мнението си. Вместо „Грешиш“ казваме „Не мисля, че е така“ или „Може и да греша, но…“. В офиса и с непознати използваме „Вие“ и фрази като „Позволете да…“ или „Не е ли по-добре да…?“. С приятели сме по-директни: „Честно казано, не ми харесва.“ Внимавайте и с тона. Една и съща фраза може да звучи учтиво или грубо — зависи как я казвате. Усмивката и въпросът вместо заповед помагат много: „Може ли да затворите прозореца?“ звучи много по-добре от „Затворете прозореца!“. На масата понякога се обсъждат политика, футбол или цени. Спорът не винаги е кавга, но е важно всички да се чувстват добре. Ако събеседникът ви се притеснява, сменете темата. Можете да попитате: „Искаш ли да говорим за нещо друго?“ Не е нужно да продължавате разговор, който е неприятен за някого.
У розмові та сама фраза може звучати по-різному для різних людей. Одні віддають перевагу прямішому стилю, інші — ввічливішим формам. Тому корисно звертати увагу і на слова, і на тон. Коли ми не згодні, ми часто пом'якшуємо свою думку. Замість «Ти помиляєшся» кажемо «Не думаю, що це так» або «Можливо, я помиляюся, але…». В офісі й з незнайомими ми звертаємося на «ви»
й уживаємо фрази на кшталт «Дозвольте…» або «Чи не краще…?». З друзями ми прямолінійніші: «Чесно кажучи, мені не подобається». Стежте й за тоном. Та сама фраза може звучати ввічливо або грубо — залежить від того, як ви її кажете. Усмішка й питання замість наказу дуже допомагають: «Можете зачинити вікно?» звучить набагато краще, ніж «Зачиніть вікно!». За столом іноді обговорюють політику, футбол чи ціни. Суперечка не завжди є сваркою, але важливо, щоб усім було комфортно. Якщо співрозмовник почувається ніяково, змініть тему. Можна запитати: «Хочеш поговорити про щось інше?» Не потрібно продовжувати розмову, яка комусь неприємна.
Приклади
Струва ми се, че сметката не е правилна.
Мені здається, що рахунок неправильний.
Не мисля, че е добра идея да тръгнем сега.
Не думаю, що йти зараз — добра ідея.
Разбирам те, но и аз имам право на мнение.
Я тебе розумію, але я теж маю право на думку.
Извинявайте, че ви прекъсвам, но трябва да тръгвам.
Вибачте, що перебиваю, але мені треба йти.
Уважавам мнението ти, но мисля иначе.
Я поважаю твою думку, але думаю інакше.
Може и да греша, но този автобус не спира тук.
Можливо, я помиляюся, але цей автобус тут не зупиняється.
Честно казано, супата е малко солена.
Чесно кажучи, суп трохи пересолений.
Вероятно си прав, но искам да проверя.
Мабуть, ти правий, але я хочу перевірити.
Не бъди груб, той само иска да помогне.
Не будь грубим — він просто хоче допомогти.