B1 · Розділ 4
Відродження і читалища
Ти зрозумієш, що таке Відродження і чому читалища важливі й сьогодні.
Нові слова
Відродження
З великої літери, коли йдеться про епоху.
Бібліотека, сцена й гуртки під одним дахом.
бібліотека
будитель
1 листопада — День народних будителів.
самостійний
повстання
театъртеатр
лекція
підручник
грамотний
пожертва
училищешкола
визволення
църквацерква
відкрити
Про рахунок кажуть «открия»
; розмовно й «отворя»
.
учителuchitelучитель
Про жінку: «учителка»
.
У читалищі
пані Ніколова, бібліотекарка
Добър ден! Мога ли да Ви помогна?
Добрий день! Чим можу допомогти?
Добър ден! Имате ли курсове по български за чужденци?
Добрий день! У вас є курси болгарської для іноземців?
пані Ніколова, бібліотекарка
Имаме. Всеки вторник и четвъртък вечерта. Курсът е безплатен — плащаме го с дарения.
Є. Щовівторка й щочетверга ввечері. Курс безкоштовний — ми оплачуємо його з пожертв.
Чудесно! А кога е основано читалището?
Чудово! А коли засновано читалище?
пані Ніколова, бібліотекарка
През 1870 година. Преди това в града вече бяха открили училище.
1870 року. Ще до того в місті відкрили школу.
Значи хората тук са обичали книгите отдавна.
Отже, люди тут здавна любили книжки.
пані Ніколова, бібліотекарка
Да. Будителите вярваха, че грамотният народ е свободен народ. Ето, това е библиотеката.
Так. Будителі вірили, що грамотний народ — вільний народ. Ось бібліотека.
Може ли да се запиша и в библиотеката?
Можна також записатися до бібліотеки?
пані Ніколова, бібліотекарка
Разбира се, трябва Ви само лична карта. А в петък има лекция за Възраждането — заповядайте!
Звісно, потрібне лише посвідчення особи. А в п'ятницю буде лекція про Відродження — запрошуємо!
Благодаря, ще дойда с удоволствие!
Дякую, із задоволенням прийду!
Граматика
Форма на -л змінюється, як прикметник: «той беше научил»
, «тя беше научила»
, «те бяха научили»
. Утворюємо її від минулого: «научих → научил»
, «дадох → дал»
.
Когато отвориха училището, богати търговци вече бяха дали пари за него.
Коли школу відкрили, багаті купці вже дали на неї гроші.
Когато Иван тръгна на училище, той вече беше научил всички букви.
Коли Іван пішов до школи, він уже вивчив усі літери.
Читалище — дім культури
През XVIII век повечето българи живееха на село и малко от тях можеха да четат. През 1762 година монахът Паисий Хилендарски написа „История славянобългарска“. Той искаше хората да знаят своята история и да се гордеят със своя език. Това е важна книга от Възраждането. През 1824 година Петър Берон издаде „Рибния буквар“ и по него учеха цели поколения деца. През XIX век много български търговци вече бяха забогатели и даваха пари за училища. През 1835 година в Габрово откриха светско училище. Около двадесет години по-късно, през 1856 година, се появиха и първите читалища — в Свищов, Лом и Шумен. През 1870 година българите получиха и самостоятелна църква — Екзархията. Читалището беше много повече от библиотека. Там хората четяха вестници, слушаха лекции, играеха театър и учеха заедно. Много читалища бяха построени с дарения от обикновени хора. Будителите — учители, писатели, свещеници — вярваха, че грамотният народ ще бъде и свободен народ. Възраждането завършва с Освобождението през 1878 година. Но читалищата не изчезнаха. Днес в България има над три хиляди читалища. В тях деца танцуват народни танци, баби пеят в хор, а чужденци учат български.
У XVIII столітті більшість болгар жили в селах, і мало хто з них умів читати. 1762 року чернець Паїсій Хілендарський написав «Історію слов'яноболгарську». Він хотів, щоб люди знали свою історію й пишалися своєю мовою. Це важлива книга доби Відродження. 1824 року Петар Берон видав «Рибний буквар», і за ним навчалися цілі покоління дітей. У XIX столітті багато болгарських купців уже розбагатіли й давали гроші на школи. 1835 року в Габрові відкрили світську школу. Приблизно через двадцять років, 1856 року, з'явилися й перші читалища — у Свиштові, Ломі та Шумені. 1870 року болгари здобули й самостійну церкву — Екзархат. Читалище було чимось набагато більшим, ніж бібліотека. Там люди читали газети, слухали лекції, ставили вистави й навчалися разом. Багато читалищ збудували на пожертви звичайних людей. Будителі — учителі, письменники, священники — вірили, що грамотний народ буде й вільним народом. Відродження завершується Визволенням 1878 року. Але читалища не зникли. Сьогодні в Болгарії їх понад три тисячі. У них діти танцюють народні танці, бабусі співають у хорі, а іноземці вчать болгарську.
Приклади
Възраждането е период от XVIII и XIX век, който завършва с Освобождението през 1878 година.
Відродження — це період XVIII–XIX століть, що завершується Визволенням 1878 року.
През 1762 година Паисий Хилендарски написа „История славянобългарска“.
1762 року Паїсій Хілендарський написав «Історію слов'яноболгарську».
Светското училище в Габрово е открито през 1835 година.
Світську школу в Габрові відкрили 1835 року.
Първите читалища са основани през 1856 година в Свищов, Лом и Шумен.
Перші читалища засновано 1856 року у Свиштові, Ломі та Шумені.
В читалището има библиотека, курсове по танци и малък театър.
У читалищі є бібліотека, танцювальні гуртки й невеликий театр.
Много читалища са построени с дарения от обикновени хора.
Багато читалищ збудовано на пожертви звичайних людей.
Будителите искаха народът да е грамотен и свободен.
Будителі хотіли, щоб народ був грамотним і вільним.
През 1870 година българите получиха самостоятелна църква — Екзархията.
1870 року болгари отримали самостійну церкву — Екзархат.
„Рибният буквар“ на Петър Берон излиза през 1824 година.
«Рибний буквар» Петра Берона вийшов 1824 року.
В нашето читалище всяка сряда има лекции по история.
У нашому читалищі щосереди бувають лекції з історії.