Болгарська мова

B1 · Розділ 6

Повсякденні ідіоми

Ти розумітимеш й уживатимеш найпоширеніші розмовні ідіоми.

Почати урок

Нові слова

няма лесно

нелегко

Кажуть зітхаючи або з гумором: важко, але впораємося.

ни лук ял, ни лук мирисал

ніби й ні при чому

Дослівно: «⁠ні цибулі не їв, ні не нюхав⁠». Зазвичай із «⁠правя се, че…⁠» (удаю, що…).

продавам краставици на краставичар

вчити вченого

Дослівно: продавати огірки продавцеві огірків.

правя от мухата слон

робити з мухи слона

не ми е до…

мені не до…

«⁠Не ми е до смях⁠» — мені не до сміху, маю інші клопоти.

дума да няма

аякже!

Рішуче «⁠так⁠». Увага: «⁠И дума да не става⁠» — рішуче «⁠ні⁠»!

и дума да не става

і мови бути не може!

нямам представа

гадки не маю

като гръм от ясно небе

як грім серед ясного неба

хващам се за главата

хапатися за голову

вдигам ръце (от)

опускати руки

Увага: болгари руки «⁠піднімають⁠», а не «⁠опускають⁠». Минулий час: «⁠вдигнах ръце⁠».

лека-полека

потроху

все ми е едно

мені все одно

Може звучати байдуже — стеж за тоном.

правя се на ударен

прикидатися дурником

Удаєш, що не розумієш, щоб тобі не дорікали.

говоря на вятъра

говорити на вітер

Важкий день в офісі

Георгі, колега

Леле, какъв ден! Шефът ме вика три пъти в кабинета си.

Ой, ну й день! Шеф тричі викликав мене до себе в кабінет.

Няма лесно. Какво искаше?

Нелегко. Чого він хотів?

Георгі, колега

Проектът закъснява, а той мисли, че аз съм виновен.

Проєкт запізнюється, а він думає, що винен я.

Георгі, колега

А Петър, който трябваше да напише доклада, се прави, че ни лук ял, ни лук мирисал.

А Петар, який мав написати звіт, удає, що він ні при чому.

Типично. Говори ли с шефа за това?

Типово. Ти говорив про це з шефом?

Георгі, колега

Опитах, но все едно говоря на вятъра. Вече вдигам ръце.

Я пробував, але це як говорити на вітер. Я вже опускаю руки.

Хайде, не вдигай ръце! Утре ще говорим с него заедно.

Та годі, не опускай рук! Завтра поговоримо з ним разом.

Георгі, колега

Мерси. Сега наистина не ми е до работа. Да пием по едно кафе?

Дякую. Зараз мені справді не до роботи. Вип'ємо по каві?

Дума да няма! Аз черпя.

Аякже! Я пригощаю.

Георгі, колега

Ти си злато!

Ти золото!

Зошит з ідіомами

Казвам се Оксана и съм от Киев. Когато започнах работа в софийски офис, мислех, че говоря добре български. Граматиката знаех, думите — също. Но колегите ми говореха с изрази, които не бях чувала. Първия ден шефът каза „Няма лесно!“ и въздъхна. Аз се чудех какво точно не е лесно. После колегата ми Георги счупи една чаша в кухнята и се направи, че ни лук ял, ни лук мирисал. Всички се смяха, а аз не разбрах защо. Реших да си водя тетрадка. Всеки ден записвах по един нов израз. Когато някой се ядосваше за малка грешка, другите му казваха: „Не прави от мухата слон!“ Когато попитах дали мога да работя от вкъщи всеки ден, шефът отговори: „И дума да не става!“ Това поне разбрах веднага. Лека-полека тетрадката се напълни. Днес вече сама казвам „Нямам представа“ вместо „Не знам“ и колегите се усмихват. Миналата седмица Георги реши да ми обясни как се прави баница. Аз я правя от десет години! Отговорих му: „Продаваш краставици на краставичар.“ Той се засмя и каза: „Дума да няма — вече си истинска българка!“

Мене звати Оксана, я з Києва. Коли я почала працювати в софійському офісі, я думала, що добре розмовляю болгарською. Граматику я знала, слова — теж. Але колеги говорили ідіомами, яких я ніколи не чула. Першого дня шеф сказав «⁠Нелегко!⁠» і зітхнув. Я дивувалася, що саме нелегко. Потім мій колега Георгі розбив склянку на кухні й удав, що він ні при чому. Усі сміялися, а я не зрозуміла чому. Я вирішила вести зошит. Щодня я записувала по одному новому виразу. Коли хтось сердився через дрібну помилку, інші казали йому: «⁠Не роби з мухи слона!⁠» Коли я спитала, чи можна мені щодня працювати з дому, шеф відповів: «⁠І мови бути не може!⁠» Це я принаймні зрозуміла одразу. Потроху зошит заповнився. Сьогодні я вже сама кажу «⁠Гадки не маю⁠» замість «⁠Не знаю⁠», і колеги усміхаються. Минулого тижня Георгі вирішив пояснити мені, як пекти баницю. А я печу її вже десять років! Я відповіла йому: «⁠Ти вчиш ученого⁠». Він засміявся і сказав: «⁠Аякже — ти вже справжня болгарка!⁠»

Приклади

Няма лесно — и тази събота съм на работа.

Нелегко — і цієї суботи я на роботі.

Той счупи чашата, а сега се прави, че ни лук ял, ни лук мирисал.

Він розбив склянку, а тепер удає, що він ні при чому.

Да учиш баба ми как се прави баница? Все едно да продаваш краставици на краставичар!

Вчити мою бабусю, як пекти баницю? Це все одно що вчити вченого!

Не прави от мухата слон, закъснях само с пет минути.

Не роби з мухи слона, я запізнився лише на п'ять хвилин.

Извинявай, но сега не ми е до разходки.

Вибач, але зараз мені не до прогулянок.

— Ще дойдеш ли на рождения ми ден? — Дума да няма!

— Прийдеш на мій день народження? — Аякже!

Да ти дам колата си? И дума да не става!

Дати тобі свою машину? І мови бути не може!

Нямам представа къде са ми ключовете.

Гадки не маю, де мої ключі.

Новината за сватбата им дойде като гръм от ясно небе.

Новина про їхнє весілля була як грім серед ясного неба.

Хванах се за главата, когато видях сметката.

Я схопився за голову, коли побачив рахунок.

Вдигнах ръце от него — никога не слуша.

Я махнув на нього рукою — він ніколи не слухає.

Лека-полека свикнах с живота в София.

Потроху я звик до життя в Софії.

Про культуру

Саме так!

Коли ти цілком погоджуєшся, скажи «⁠⁠Точно така!⁠⁠» (саме так!) або «⁠⁠Така е⁠⁠» (це правда).

Почати урок