B1 · Розділ 6
Прислів'я
Ти розумітимеш найвідоміші болгарські прислів'я і знатимеш, коли їх казати.
Нові слова
прислів'я
Є й слово «пословица»
— майже те саме.
Без муки нема науки.
Дослівно: «без муки нема науки».
Поспіх потрібен лише при ловлі бліх.
Дослівно: «швидка робота — соромна робота».
У семи няньок дитя без ока.
Дослівно: «дві баби — кволе дитя»: коли керує забагато людей, виходить гірше.
Хто рано встає, тому Бог дає.
У цьому прислів’ї «рани»
означає «встає рано». Дослівно: «хто рано встає, має двічі успіх».
Краще пізно, ніж ніколи.
І вовк ситий, і вівця ціла.
Рішення, яким задоволені обидві сторони.
Що посієш, те й пожнеш.
Буде і на нашій вулиці свято.
Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.
Ситий голодного не розуміє.
Крапля по краплі — і камінь довбає
«Вир» — глибоке місце в річці, вир. Дослівно: «крапля по краплі — вир буде».
Нема лиха без добра.
Голодний ведмідь не танцює
Дослівно: «голодна ведмедиця хоро не танцює» — спершу їжа, потім робота.
Нема диму без вогню.
Бабуся знає найкраще
Бабуся Веска
Ела да хапнеш нещо! Цял ден учиш.
Іди перекуси! Цілий день учишся.
После, бабо. Утре имам изпит и трябва да уча.
Потім, бабусю. Завтра в мене іспит, і треба вчитися.
Бабуся Веска
Гладна мечка хоро не играе! Първо яж, после учи.
Голодний ведмідь не танцює! Спершу поїж, потім учися.
Права си. Но без мъка няма наука!
Твоя правда. Але без муки нема науки!
Бабуся Веска
Така е. Някога и аз учех нощем. А защо не започна по-рано?
Це так. Колись і я вчилася ночами. А чому ти не почав раніше?
Знам. Отлагах до последния момент.
Знаю. Відкладав до останнього моменту.
Бабуся Веска
Е, виждаш ли? Не отлагай за утре това, което можеш да направиш днес.
Ну от бачиш? Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.
Права си, бабо. Следващия път ще започна по-рано.
Твоя правда, бабусю. Наступного разу почну раніше.
Бабуся Веска
По-добре късно, отколкото никога. А сега яж, ще ти изстине супата!
Краще пізно, ніж ніколи. А тепер їж, бо суп вихолоне!
Бабуся та її прислів'я
Българите обичат поговорките. Чуваш ги в семейството, на работа, дори в рекламите. Някои са стари стотици години и разказват за живота на село: за мечки, агнета и работа на полето. Други звучат съвсем модерно. Моята баба има поговорка за всяка ситуация. Когато като дете не исках да ям, тя казваше: „Гладна мечка хоро не играе!“ Когато пишех домашните си на бърза ръка и правех грешки, чувах: „Бърза работа — срамна работа.“ А когато мама и леля ми спореха как да ме възпитават, баба се смееше: „Две баби — хилаво дете!“ Поговорките не са само смешни. В тях има опит на много поколения. „Без мъка няма наука“ ми помогна да завърша университета. „Капка по капка — вир става“ ме научи да спестявам. Внимавайте обаче: поговорката трябва да пасне на ситуацията. Ако кажете „Сит на гладен не вярва“ на приятел, който ви черпи, ще звучи странно. Най-добрият начин да ги научите е да слушате българите — и да ги питате какво значат.
Болгари люблять прислів'я. Їх чуєш у родині, на роботі, навіть у рекламі. Деяким сотні років, і вони розповідають про сільське життя: про ведмедів, ягнят і роботу в полі. Інші звучать зовсім сучасно. У моєї бабусі є прислів'я на кожну ситуацію. Коли я малою не хотіла їсти, вона казала: «Голодний ведмідь не танцює!» Коли я поспіхом робила домашнє завдання й помилялася, я чула: «Поспіх потрібен лише при ловлі бліх». А коли мама й тітка сперечалися, як мене виховувати, бабуся сміялася: «У семи няньок дитя без ока!» Прислів'я не лише смішні. У них досвід багатьох поколінь. «Без труда нема науки» допомогло мені закінчити університет. «Потроху назбирається багато» навчило мене заощаджувати. Але будьте обережні: прислів'я має пасувати до ситуації. Якщо ви скажете «Ситий голодного не розуміє» другові, який вас пригощає, це прозвучить дивно. Найкращий спосіб їх вивчити — слухати болгар і питати їх, що вони означають.
Приклади
Уча всеки ден по час — без мъка няма наука.
Я вчуся щодня по годині — без муки нема науки.
Написа имейла за две минути и направи пет грешки. Бърза работа — срамна работа.
Він написав листа за дві хвилини й зробив п'ять помилок. Поспіх потрібен лише при ловлі бліх.
Мама и свекърва ми се карат как да гледаме бебето. Две баби — хилаво дете!
Моя мама й свекруха сваряться, як нам доглядати дитину. У семи няньок дитя без ока!
Ставам в шест, защото който рано рани, две сполуки сполучва.
Я встаю о шостій, бо хто рано встає, тому Бог дає.
Иван най-накрая се записа на курс по български. По-добре късно, отколкото никога!
Іван нарешті записався на курс болгарської. Краще пізно, ніж ніколи!
Ти ще готвиш, а аз ще мия чиниите — и вълкът сит, и агнето цяло.
Ти готуватимеш, а я митиму посуд — і вовк ситий, і вівця ціла.
Цяла година не учи, а сега се чуди защо не взе изпита. Каквото посееш, това ще пожънеш.
Цілий рік не вчився, а тепер дивується, чому не склав іспит. Що посієш, те й пожнеш.
Не се отчайвай — и на нашата улица ще има празник!
Не впадай у відчай — буде і на нашій вулиці свято!
Ще отговоря на писмото още сега. Не отлагай за утре това, което можеш да направиш днес!
Я відповім на листа просто зараз. Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні!
Тя няма проблеми с пари и не разбира защо се оплакваме. Сит на гладен не вярва.
Вона не має проблем із грошима й не розуміє, чому ми скаржимося. Ситий голодного не розуміє.
Спестявам по пет евро на ден. Капка по капка — вир става.
Я відкладаю по п'ять євро на день. Потроху назбирається багато.
Загубих работата си, но намерих по-добра. Няма лошо без добро.
Я втратив роботу, але знайшов кращу. Нема лиха без добра.