«⁠бих⁠» + форма на -л пом'якшує прохання: «⁠Бих искал да…⁠» (я хотів би…) замість «⁠Искам…⁠» (я хочу…). Чоловік каже «⁠бих искал⁠», жінка — «⁠бих искала⁠». Найввічливіше питання: «⁠Бихте ли могли да…?⁠» (Чи не могли б ви…?). Форми: бих, би, би, бихме, бихте, биха.

Добър ден, бих искал да подам заявление за адресна регистрация.

Добрий день, я хотів би подати заяву на реєстрацію за адресою.

Бихте ли могли да ми кажете какви документи са нужни?

Чи не могли б ви сказати, які документи потрібні?

Умовний спосіб: бих искал

Моє маленьке чарівне слово

Казвам се Каролина, от Полша съм и от няколко месеца живея в Пловдив. Миналата седмица трябваше да отида в общината за адресна регистрация. Българският ми е добър, но много се притеснявах: как се говори учтиво със служител? Приятелката ми Вера ми даде няколко съвета: „Не започвай с «Искам». Започни с «Бих искала». И винаги говори на вие, дори ако служителят е по-млад от теб.“ Сутринта взех талон за ред и зачаках. Когато дойде моят ред, казах: „Добър ден, бих искала да подам заявление за адресна регистрация.“ Служителката се усмихна и ми даде формуляр. Няколко думи не разбрах, затова попитах: „Бихте ли могли да ми обясните какво означава това?“ Тя ми обясни много търпеливо. Попълних формуляра, подписах се и ѝ го подадох. Накрая се оказа, че съм забравила копието на договора за наем. Вече се ядосвах на себе си, но служителката каза: „Няма проблем, можете да го изпратите по имейл.“ Излязох от общината щастлива. Разбрах нещо важно: учтивият тон отваря много врати. А «бих» вече е моята малка вълшебна дума.

Мене звати Кароліна, я з Польщі й уже кілька місяців живу в Пловдиві. Минулого тижня мені треба було піти в мерію, щоб зареєструватися за адресою. Болгарська в мене добра, але я дуже хвилювалася: як ввічливо говорити з працівником установи? Моя подруга Віра дала мені кілька порад: «⁠Не починай з «Искам⁠» (я хочу). Починай з «⁠Бих искала⁠» (я хотіла б). І завжди звертайся на «⁠ви⁠», навіть якщо працівник молодший за тебе». Зранку я взяла талон в електронну чергу й почала чекати. Коли настала моя черга, я сказала: «⁠Добрий день, я хотіла б подати заяву на реєстрацію за адресою⁠». Працівниця усміхнулася й дала мені бланк. Кількох слів я не зрозуміла, тож запитала: «⁠Чи не могли б ви пояснити, що це означає?⁠» Вона дуже терпляче пояснила. Я заповнила бланк, підписалася й віддала його їй. Наприкінці виявилося, що я забула копію договору оренди. Я вже почала сердитися на себе, але працівниця сказала: «⁠Нічого страшного, можете надіслати її електронною поштою⁠». Я вийшла з мерії щаслива. Я зрозуміла важливу річ: ввічливий тон відчиняє багато дверей. А «⁠бих⁠» тепер моє маленьке чарівне слово.

Приклади

Извинете за безпокойството, на кое гише се подават документите за лична карта?

Вибачте, що турбую, до якого віконця подають документи на посвідчення особи?

Бих ви помолила да ми обясните още веднъж, защото не разбрах всичко.

Я попросила б вас пояснити ще раз, бо я не все зрозуміла.

Бих ли могъл да попълня формуляра на английски?

Чи міг би я заповнити бланк англійською?

За съжаление, днес отделът не приема граждани.

На жаль, сьогодні відділ не приймає громадян.

Изчакайте малко, моля — колегата ми ще ви помогне.

Зачекайте трохи, будь ласка, — мій колега вам допоможе.

В институциите хората си говорят на вие, дори ако са на една възраст.

В установах люди звертаються одне до одного на «⁠ви⁠», навіть якщо вони однолітки.

Служителката беше много любезна и ми помогна с формуляра.

Працівниця була дуже люб'язна і допомогла мені з бланком.

Ще ви бъда много благодарен, ако ми изпратите удостоверението по имейл.

Я буду вам дуже вдячний, якщо ви надішлете мені довідку електронною поштою.

Официалният тон не означава студен тон.

Офіційний тон не означає холодний тон.

Моля, попълнете формуляра и се подпишете тук.

Будь ласка, заповніть бланк і розпишіться тут.

Почати урок