Болгарська мова

B1 · Розділ 7

Між друзями

Ти навчишся невимушено спілкуватися з друзями й розумітимеш, коли переходити на «⁠ти⁠».

Почати урок

Нові слова

Какво става?

Що нового?

Розмовне привітання між друзями. Не плутай з «⁠Какво стана?⁠» (Що сталося?).

Какво правиш?

Як ти?

Часто означає просто «⁠Как си?⁠». Ввічливо: «⁠Какво правите?⁠».

от сто години

сто років

Няма да повярваш!

Ти не повіриш!

Стига!

Та ну!

Зі здивуванням: «⁠Стига, бе!⁠» (Та ну!). Роздратовано — «⁠досить!⁠».

Да минем на ти?

Перейдемо на «⁠ти⁠»?

Зазвичай це пропонує старша людина або керівник.

Може!

Давай!

Розмовне «⁠так⁠» на запрошення: «⁠— Кафе? — Може!⁠».

Договорено!

Домовилися!

нали

правда ж?

У кінці запитання, для підтвердження: «⁠Ще дойдеш, нали?⁠» (Ти ж прийдеш, правда?)

Пиши ми!

Напиши мені!

Ввічливо: «⁠Пишете ми⁠».

звънна

подзвонити

«⁠Ще ти звънна⁠» = я тобі подзвоню.

Чуваме се!

На зв'язку!

липсвам

бракувати

«⁠Липсваш ми⁠» = я сумую за тобою (дослівно «⁠ти мені бракуєш⁠»).

разговорен

розмовний

«⁠Разговорна реч⁠» — як ми говоримо щодня, а не як пишемо.

ставаstava

домовились

Відповідь на запрошення: «⁠Става!⁠» = домовились!

суперsuper

чаоchao

бувай

Розмовне: і «⁠бувай⁠», і «⁠привіт⁠».

излизам

виходити

приятел

друг

Про жінку: «⁠приятелка⁠». «⁠Приятелят ми⁠» може означати й «⁠мій хлопець⁠».

свободенsvoboden

вільний

бе

ну

Лише між близькими: «⁠Ела бе!⁠» (та йди вже сюди!). До незнайомого, старшого чи шефа звучить грубо.

Зустріч на вулиці

Нікі, подруга

Ей, здравей! Не сме се виждали от сто години! Какво става?

Гей, привіт! Ми не бачилися сто років! Що нового?

Здравей! Все същото — много работа. А ти какво правиш?

Привіт! Усе те саме — багато роботи. А ти як?

Нікі, подруга

Няма да повярваш — смених работата! Вече съм в нова фирма.

Ти не повіриш — я змінила роботу! Тепер я в новій фірмі.

Стига! Сериозно? Разказвай!

Та ну! Серйозно? Розповідай!

Нікі, подруга

Ще ти разкажа всичко, но сега бързам. Излизаме ли в петък вечер?

Я тобі все розповім, але зараз поспішаю. Підемо кудись у п'ятницю ввечері?

Може! Къде и в колко?

Давай! Де й о котрій?

Нікі, подруга

В седем пред НДК? После ще видим къде да отидем.

О сьомій біля Національного палацу культури (НДК)? Потім вирішимо, куди піти.

Договорено! Пиши ми, ако нещо се промени.

Домовилися! Напиши мені, якщо щось зміниться.

Нікі, подруга

Става. Чуваме се! Чао!

Добре. На зв'язку! Бувай!

Чао, до петък!

Бувай, до п'ятниці!

«⁠Ти⁠» чи «⁠вие⁠»?

В България хората минават на ти доста бързо. Колегите в един офис обикновено си говорят на ти още от първия ден, дори ако между тях има разлика във възрастта. Младите хора почти винаги си говорят на ти — в кафенето, във фитнеса, в университета. А между приятели и роднини вие звучи странно и студено. Но има ситуации, в които вие е задължително. Когато говорим с непознат по-възрастен човек, с лекар, с учител или със служител в институция, използваме вие. Ако кажете „ти“ на възрастна жена в автобуса, тя може да се обиди. Кой предлага да минем на ти? Обикновено по-възрастният или този, който е по-високо в йерархията. Той може да каже: „Да минем на ти?“ или просто „Може на ти.“ Тогава е учтиво да се съгласите. Интересно е, че в магазина и в кафенето продавачите често казват ти на млади клиенти. Това не е грубо — просто звучи по-приятелски. Ако не сте сигурни, започнете с вие. Никой няма да се обиди, че сте прекалено учтиви.

У Болгарії люди досить швидко переходять на «⁠ти⁠». Колеги в одному офісі зазвичай звертаються одне до одного на «⁠ти⁠» вже з першого дня, навіть якщо між ними є різниця у віці. Молодь майже завжди говорить на «⁠ти⁠» — у кав'ярні, у спортзалі, в університеті. А між друзями й родичами «⁠ви⁠» звучить дивно й холодно. Але є ситуації, коли «⁠ви⁠» обов'язкове. Коли ми говоримо з незнайомою старшою людиною, з лікарем, учителем або працівником установи, ми звертаємося на «⁠ви⁠». Якщо ви скажете «⁠ти⁠» літній жінці в автобусі, вона може образитися. Хто пропонує перейти на «⁠ти⁠»? Зазвичай старший або той, хто вищий в ієрархії. Він може сказати: «⁠Перейдемо на «ти⁠»?» або просто «⁠Можна на «ти⁠»». Тоді ввічливо погодитися. Цікаво, що в магазині й кав'ярні продавці часто звертаються на «⁠ти⁠» до молодих клієнтів. Це не грубо — просто звучить по-дружньому. Якщо ви не впевнені, починайте з «⁠ви⁠». Ніхто не образиться, що ви були надто ввічливі.

Приклади

Здравей, бе, Иване! Не сме се виждали от сто години!

Привіт, Іване! Ми не бачилися сто років!

Какво става? Какво правиш напоследък?

Що нового? Як ти останнім часом?

Липсваш ми! Кажи кога си свободен, да излезем някъде.

Я за тобою сумую! Скажи, коли ти вільний, кудись сходимо.

Няма да повярваш — срещнах Мария в метрото!

Ти не повіриш — я зустріла Марію в метро!

Стига, бе! Сериозно ли?

Та ну! Серйозно?

Да минем на ти? Все пак сме колеги.

Може, перейдемо на «⁠ти⁠»? Ми ж усе-таки колеги.

Излизаме в събота вечер — идваш ли?

Ми йдемо гуляти в суботу ввечері — підеш?

Може! В колко часа и къде?

Давай! О котрій і де?

Договорено — в седем пред НДК.

Домовилися — о сьомій біля Національного палацу культури (НДК).

Пиши ми, когато тръгнеш, нали?

Напиши мені, коли вийдеш, добре?

Ще ти звънна довечера. Чуваме се!

Я тобі подзвоню ввечері. На зв'язку!

С приятели говорим разговорно, а в офиса — по-официално.

З друзями ми говоримо розмовно, а в офісі — офіційніше.

Почати урок