Власний бізнес

Преди пет години Елица работеше като счетоводител в голяма фирма в Пловдив. В свободното си време правеше керамични чаши и чинии — отначало само за приятели. Една вечер някой сподели снимка на чашите ѝ в социалните мрежи. За два дни Елица получи повече от сто поръчки. Така се роди идеята за бизнес. Първата стъпка беше бизнес планът. Елица изчисли колко ще струват пещта, материалите и наемът на малко ателие. Началната инвестиция беше около петнадесет хиляди евро — част от спестяванията ѝ и малък кредит. Тя регистрира фирма, а по-късно покани за съдружник една съученичка, която разбира от онлайн реклама. Първите две години бяха трудни. Конкуренцията от евтини вносни стоки беше голяма, а печалбата — малка. „Няколко пъти бях на ръба да се откажа“, признава тя. Днес фирмата има пет служители и изнася за Германия и Австрия. Според местен вестник оборотът ѝ миналата година се бил удвоил. Елица не потвърждава цифрите, но се усмихва: „Най-важното е, че всяка сутрин отивам на работа с удоволствие.“

П'ять років тому Еліца працювала бухгалтеркою у великій фірмі в Пловдиві. У вільний час вона робила керамічні чашки й тарілки — спершу лише для друзів. Одного вечора хтось поширив фото її чашок у соцмережах. За два дні Еліца отримала понад сто замовлень. Так народилася ідея бізнесу. Першим кроком був бізнес-план. Еліца підрахувала, скільки коштуватимуть піч, матеріали й оренда невеликої майстерні. Початкова інвестиція становила близько п'ятнадцяти тисяч євро — частина заощаджень і невеликий кредит. Вона зареєструвала фірму, а згодом запросила в партнерки однокласницю, яка розуміється на онлайн-рекламі. Перші два роки були важкими. Конкуренція з дешевими імпортними товарами була велика, а прибуток — малий. «⁠Кілька разів я була на межі того, щоб здатися⁠», — визнає вона. Сьогодні фірма має п'ятьох працівників і експортує до Німеччини та Австрії. За даними місцевої газети, торік її оборот нібито подвоївся. Еліца не підтверджує цифр, але всміхається: «⁠Найважливіше, що щоранку я йду на роботу із задоволенням⁠».