C1 · Розділ 2
Прислів’я та межі їх застосування
Добирай прислів’я до ситуації й оцінюй межі його застосування.
Нові слова
Поспішиш — людей насмішиш.
Різкий народний образ, що застерігає від поспіху. Розпізнавай його, але з незнайомими людьми обирай м’якшу пораду.
Вік живи — вік учись.
Гуртом і гори зрушиш.
Зустрічають за одягом, проводжають за розумом.
Потрібна праця, а не побажання.
Не все те золото, що блищить.
Двічі відміряй, раз відріж.
Немає лиха без добра.
Друзі пізнаються в біді.
Від слова дірки немає .
Яблуко від яблуні недалеко падає.
Одна ластівка весни не робить.
Добре сміється той, хто сміється останнім.
прислів’я
народна мудрість
поспішне узагальнення
прислів'я
Є й слово «пословица»
— майже те саме.
Крапля по краплі — і камінь довбає
«Вир» — глибоке місце в річці, вир. Дослівно: «крапля по краплі — вир буде».
Поспіх потрібен лише при ловлі бліх.
Дослівно: «швидка робота — соромна робота».
мораль
Граматика
Прислів’я виражає завершену думку з повчанням, але не є доказом. «Една птичка пролет не прави»
закликає до обережності, проте не замінює даних. Добирай також тон. Різкий образ у «Бързата кучка слепи ги ражда»
може зачепити співрозмовника.
«Бързата кучка слепи ги ражда» предупреждава с груб образ срещу прибързването.
«Кваплива сука сліпих цуценят народжує» грубим образом застерігає від поспіху.
Кажи «Два пъти мери, един път режи», ако искаш по-неутрален съвет.
Скажи «Двічі відміряй, раз відріж», якщо хочеш дати нейтральнішу пораду.
Приклади
«Лозето не ще молитва, а мотика» подчертава нуждата от действие.
Прислів’я про те, що винограднику потрібна не молитва, а мотика, наголошує на потребі діяти.
След един успешен ден не прави прибързано обобщение: една птичка пролет не прави.
Не роби поспішних узагальнень після одного вдалого дня: одна ластівка весни не робить.
Сговорна дружина планина повдига, но пак ни трябва ясен план.
Гуртом і гори зрушиш, але чіткий план нам однаково потрібен.
Не всяка пословица е уместна във всяка ситуация.
Не кожне прислів’я доречне в кожній ситуації.
«Всяко зло за добро» може да звучи безчувствено, когато човекът още е разстроен.
«Немає лиха без добра» може прозвучати бездушно, поки людина ще засмучена.
Не съм съгласна с «Дума дупка не прави»: обидата също оставя следа.
Я не згодна з приказкою, що від слова дірки немає: образа теж залишає слід.
Човек се учи, докато е жив — дори от собствените си несполучливи шеги.
Людина вчиться все життя — навіть на власних невдалих жартах.
Коя поука от тези пословици би оспорил и защо?
Яку думку з цих прислів’їв ти заперечив би й чому?