C1 · Розділ 6
Алеко Константинов: Бай Ганьо
Ти навчишся розпізнавати комічну розбіжність між словами та поведінкою.
Нові слова
надмірна фамільярність
У цьому значенні вживається без множини.
власна вигода
У цьому значенні вживається без множини.
хвастощі
комічний ефект
У цьому значенні вживається без множини.
викривати
викрити
сам себе виказує
удає, що не чує
дбає про власну вигоду
незаслужена близькість
розрив між словами і ділом
сатирична постать
комічна ситуація
самооцінка героя
мовленнєва характеристика
історія в історії
стримана реакція
мішень сатири
Наш читацький клуб
Міла, член клубу
Бай Ганьо ми е забавен, но срещата с Иречек ме притеснява.
Бай Ганьо мені смішний, але від зустрічі з Їречеком мені стає неприємно.
Можем да се смеем и същевременно да виждаме натрапването.
Можемо сміятися й водночас помічати нав’язливість.
Міла, член клубу
Гостът говори така, сякаш близостта е даденост.
Гість говорить так, ніби близькість — це щось само собою зрозуміле.
Міла, член клубу
Значи всички българи са такива?
То всі болгари такі?
Това е сатиричен образ, не описание на всеки българин.
Це сатиричний персонаж, а не опис кожного болгарина.
Міла, член клубу
Ще огранича извода до този разговор.
Обмежу свій висновок цією розмовою.
Міла, член клубу
А «пристига» означава ли, че случката е сега?
А форма «прибуває» означає, що подія відбувається зараз?
Не, историческото сегашно приближава миналата случка.
Ні, історичний теперішній час наближає минуле.
Міла, член клубу
Авторът сякаш отваря вратата и ни пуска вътре.
Автор ніби відкриває двері і впускає нас.
Міла, член клубу
Това сравнение ще запазя за дискусията.
Я залишу це порівняння для обговорення.
Граматика
«Пристигва»
, «слиза»
й «излиза»
розповідають про минулу подію формами теперішнього часу. Дії розгортаються перед нами. У переказі зберігай обрану часову рамку: історичний теперішній не означає, що події відбуваються сьогодні. «Пристигва»
— давня форма «пристига»
.
Пристигва бай Ганьо от Виена в Прага.
Бай Ганьо прибуває до Праги з Відня.
Учтивата форма може да прикрива корист.
Ввічлива форма може приховати особистий інтерес.
Знайомство й гостинність
Иречек е живял в България, обича българите, ще иде бай Ганьо у него: „Добър ден“ — „Дал ти бог добро“ — и може да го покани в къщата си; защо ще си дава паричките по хотели? […] — О-о! Добър ден, бай Иречек, как си, добре ли си? — извиква бай Ганьо с един най-приятелски тон, щом влиза в кабинета на стопанина. Последният му подава зачудено ръка, поканва го да седне и се сърди на своята памет, която не го подсеща кой е този любезен приятел. — Не ме ли познаваш? — припомня бай Ганьо, като смесва ту „ви“, ту „ти“. — Вий нали бяхте министър в София? […] — […] Па ако обичате, съгласен съм и у вас да остана, додето съм в Прага. А? […] — Благодаря за вниманието; аз бих ви задържал на драго сърце у дома, но не разполагам с лишни помещения. Днес обаче вий сте наш гост и ще обядвате у нас.
Іречек жив у Болгарії й любить болгар; бай Ганьо піде до нього: «Добрий день» — «Дай Боже добра» — і, може, той запросить його до себе; навіщо витрачати гроші на готелі? […] — О! Доброго дня, баю Іречеку, як ся маєш, усе добре? — вигукує найдружнішим тоном бай Ганьо, щойно заходить до кабінету господаря. Останній здивовано подає йому руку, запрошує сісти і сердиться на власну пам’ять за те, що вона не нагадала йому, хто цей добрий друг. — Не впізнаєш мене? — нагадує бай Ганьо, змішуючи то на «ти»
, то на «ви»
. — Ви були міністром у Софії, чи не так? […] — […] Ну, якщо хочеш, я згоден залишитися з тобою, доки я в Празі. Га? […] — Дякую за увагу; я б із задоволенням залишив вас удома, але я не маю вільних кімнат. Сьогодні ж ви наш гість і будете обідати у нас.
Приклади
Слиза на станцията, нарамва си дисагите и излиза на улицата.
Він виходить на станції, накидає на плечі сідельні сумки і виходить на вулицю.
Историческото сегашно приближава случката до читателя.
Історичний теперішній час наближає подію до читача.
Героят смята познанството за право на незаслужена близост.
Персонаж трактує знайомство як право на незаслужену близькість.
Иречек се стреми да запази учтивия тон.
Їречек намагається зберігати ввічливий тон.
Дали повествователят споделя самооценката на госта?
Чи поділяє оповідач уявлення відвідувача про себе?
Не приравнявай един сатиричен герой с цял народ.
Не ототожнюй одного сатиричного героя з цілим народом.
Разминаването между думи и дела създава комизъм.
Розрив між словами і вчинками створює комічний ефект.
В обобщението посочи кое поведение е мишена на сатирата.
У висновку зазнач, яка поведінка є мішенню сатири.